Ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу професор Євстахій Крижанівський став членом-кореспондентом Національної академії наук України. Обрання до такої високої когорти українських вчених засвідчило його вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки. Втім, наукові заслуги Є. Крижанівського академічно поціновано ще й тому, що чимало теоретичних розробок – чи то його самого, чи груп учених за участю Євстахія Івановича або ж під його орудою – запроваджено у виробничу практику як ефективні технологічні новації. В чому таємниця такого успіху заразом у фундаментальній та прикладній науці? 
Вся річ у тім, що ще підлітком у батьковій кузні, захопившись дивом перетворення металу, Євстахій запізнався зі своєю майбутньою професією. Вже з шостого класу вмів розкроювати листовий метал. Оскільки ця робота вимагає раціонального використання матеріалу, то ще тоді задумувався над її оптимізацією. Наполегливо вивчав необхідні для такої праці геометрію і фізику. Потім узявся за математику, завдяки якій навчився мислити логічно й лаконічно, і посів перше місце на обласній олімпіаді з цього предмета. То був перший здобуток на інтуїтивно обраній життєвій дорозі.
Отака відданість дитячій мрії і привела Є. Крижанівського до Івано-Франківського інституту нафти і газу, де здобув фах інженера-механіка. Під час навчання по-новому відкривав світ, досліджуючи фундаментальні і прикладні проблеми механіки та пізнаючи механізми й машини. За першу спробу наукової роботи на цю тему вже на третьому курсі здобув нагороду студентської наукової конференції. Це надихнуло й додало впевненості. А оскільки дипломний проект Євстахія теж був науково-конструкторським, йому запропонували залишитися працювати у стінах рідної альма-матер.
Шлях від посади інженера науково-дослідного сектору інституту до теперішніх верховин теж позначений винятковою цілеспрямованістю. Дослідження проблеми зношуваності конструкцій нафтопромислового обладнання та способів підвищення їхнього опору втомі спонукало до навчання в аспірантурі Фізико-механічного інституту АН України. Саме тут відбулося наукове зростання Є. Крижанівського – йому вдалося розкрити механізми руйнування окремих конструкцій, створити технології для їхнього зміцнення та напрацювати основи прогнозування довговічності цього обладнання. 
Одержані результати знайшли відображення в кандидатській та лягли в основу докторської дисертацій Євстахія Івановича. Цим працям притаманні комплексність, системність та оригінальність авторського підходу. Завдяки їм, по суті, й виник той новий напрям у науці, що пізніше вилився в наукову школу Є. Крижанівського, в самій назві якої відображено цілковито прагматичний аспект теоретичних вислідів: «Забезпечення надійності та довговічності нафтогазового обладнання і нафтогазопроводів». 
Нині під безпосереднім керівництвом Є. Крижанівського захищено п’ять докторських і 14 кандидатських дисертацій, в яких усебічно розвинуто названий науковий напрям. А сам він, видатний, знаний і за кордоном фахівець, розробив методику контрольованої безаварійної експлуатації бурового інструменту під час спорудження похилоспрямованих і горизонтальних свердловин і цим забезпечив підвищення ефективності їхнього буріння. 
Коли ж постало питання економічної незалежності України, Є. Крижанівський спрямував зусилля над науковим обррунтуванням так званого диверсифікаційного забезпечення держави енергоносіями. Оскільки ймовірні шляхи альтернативного постачання газу можуть пролягати через акваторії Каспійського та Чорного морів, через Кавказькі гори й Карпати, то він працював над вирішенням проблем транспортування енергоносіїв у складних природних умовах. А за наукове дослідження «Розробка та впровадження високоефективних технологій добування та постачання газу для підвищення енергетичної безпеки держави», виконане під керівництвом Євстахія Івановича, колективу його авторів присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки (2006 р.)
Останнім же часом Є. Крижанівський розробив ідею видобування газу у країнах Північної Африки і транспортування його у стисненому стані до України Середземним морем суднами-контейнеровозами. В університеті навіть розробили спеціальні контейнери для перевезення стиснутого газу. Причому під його вагою кораблі не будуть осідати, тож проблем із проходженням цих вантажів Босфорською протокою не було б. Власне, пропозиції про те, що завезенням блакитного палива з Африки можна б у стислі терміни певною мірою ліквідувати залежність України від російського газу, ІФНТУНГ подав на розгляд уряду, парламенту, Президента... 
Гідна наслідування цілеспрямованість Є. Крижанівського та наполегливість у виконаннні свого покликання на землі, які десь трохи відкривають секрети невтомної творчості вченого, ще, без сумніву, принесуть чимало користі українському суспільству. А наразі професорсько-викладацький склад, студенти ІФНТУНГу щиро вітають свого лідера з обранням членом-кореспондентом НАН України і зичать йому здоров’я, нових наукових успіхів та всіляких життєвих гараздів. До цих поздоровлень та побажань приєднується і редакція газети «Галичина». 
Довідка «Галичини» Крижанівський Євстахій Іванович народився 15 серпня 1948 року в с. Побережжі Тисменицького району. Після закінчення середньої школи та служби в армії здобув фах інженера-механіка в Івано-Франківському інституті нафти і газу, де й працює з 1972 р. Пройшов шлях від наукового співробітника до завідувача кафедри. 1993-го Є. Крижанівського обрали на посаду ректора, на якій він перебуває й досі. Автор понад 300 наукових праць, у тому числі 15 книг, та більше 50 винаходів. Доктор технічних наук, професор, відмінник освіти, заслужений діяч науки і техніки, лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки, Почесний доктор університету Бая-Маре (Румунія), повний кавалер орденів України «За заслуги».

Cтаття з газети "Галичина" від 24.02.2009 року.